¬ к≥нц≥ 50-х в јмериц≥.

.среди багатоњ частини молод≥ були дуже модн≥ гонки на чверть мил≥ (приблизно 400 м) або гонки Ђдрагстеровї (dragster), ¤к вони њх сам≥ називали. —уть њх така. ѕо сигналу два автомоб≥л≥ (в основному всього два, хоча њх к≥льк≥сть обмежувалас¤ т≥льки шириною дорог≥) зривалис¤ з м≥сц¤ ≥ по пр¤м≥й дороз≥ змагалис¤ в швидкост≥ проходженн¤ д≥л¤нки. ’то перший, той ≥ перем≥г. ¬се дуже просто - н≥ важких поворот≥в, ¤к≥ вимагають в≥ртуозноњ техн≥ки п≥лотуванн¤, н≥ поворот≥в взагал≥ - кермо ¤к такий п≥д час даноњ поњздки значенн¤ не мав, тобто зд≥йснював функц≥њ поручн¤. ѕроте саме ц≥ гонки частково заснували початок тюн≥нгу в його сучасному розум≥нн≥.
јдже дл¤ перемоги в такому змаганн≥ потр≥бний був дуже швидк≥сний ≥, в≥дпов≥дно, могутн≥й автомоб≥ль, оск≥льки майстерн≥сть вод≥нн¤ не мала майже н≥¤кого значенн¤. ј коли вс≥ мали аналог≥чн≥ авто, гонка втрачала сенс. ≤ тод≥ стала працювати ≥нженерна думка. —початку викинули з автомоб≥л≥в все непотр≥бне, щоб зменшити њх вагу, тобто п≥дн¤ти потужн≥сть автомоб≥л¤. ” список непотр≥бних потрапили: задн≥ сид≥нн¤, запасне колесо, обробка салону ≥ де¤к≥ ≥нш≥ Ђдр≥бниц≥ї. ѕот≥м почалас¤ битва силових агрегат≥в. ѓх допрацьовували, розточуючи цил≥ндри (щоб зб≥льшити об'Їм), встановлювали механ≥чн≥ нагн≥тач≥ ≥ т.д.
ƒе¤к≥ ≥ндив≥дууми пристосувалис¤ ставити на своњ MustangТи, CorvettТы або RoadrunnerТы ≥нш≥ мотори, запозичен≥ в≥д вантаж≥вок, а то ≥ в≥д л≥так≥в. Ќа один автомоб≥ль дехто вмудр¤вс¤ встановити нав≥ть два двигуни (б≥льше не пом≥щалос¤). ” результат≥ з'¤вилис¤ гоночн≥ машини, що розвивають до 1000 Ђрисак≥вї ≥ б≥льш.
ƒал≥, дл¤ того, щоб двигун под≥бноњ потужност≥ був в змоз≥ ¤комога повн≥ше зд≥йснювати весь св≥й потенц≥ал, довелос¤ задуматис¤ над аеродинам≥кою. јдже що товчу в≥д тис¤ч≥ Ђконейї, ¤кщо задн≥ колеса (передн≥й прив≥д в т≥ часи ще майже не застосовувавс¤) безпорадно буксують по асфальту, не маючи необх≥дного зчепленн¤ з дорогою. ƒл¤ вир≥шенн¤ ц≥Їњ проблеми на автомоб≥л≥ почали ставити антикрила ≥ спойлери, що зб≥льшують притискуючу силу потоку стр≥чного пов≥тр¤. ѕроте в т≥ часи, унасл≥док в≥дсутност≥ наукових знань, ≥ пон¤тт¤ не мали про аеродинам≥ку, тобто
що пот≥к стр≥чного пов≥тр¤ т≥льки п≥сл¤ дос¤гненн¤ швидкост≥ в 100 км/ч починаЇ ставати наст≥льки могутн≥м, що може робити значний вплив на автомоб≥ль. јле спойлери ≥ антикрила, нав≥ть повн≥стю не реал≥зовуючи своњх пр¤мих обов'¤зк≥в, вигл¤дали спортивно-агресивно, тобто радували око, що вже важливо. ƒе¤к≥ гл¤дач≥ цих змагань теж хот≥ли мати аналог≥чну Ђмашинкуї ≥ замовл¤ли њх дл¤ себе у тих же компан≥й, ¤к≥ займалис¤ виготовленн¤м даних автомоб≥л≥в дл¤ гонок.
ѕроте упор робивс¤ на б≥льш Ђцив≥льнийї салон ≥ де¤к≥ ≥нш≥ в≥дм≥нност≥, ¤к≥ були продиктован≥ експлуатац≥Їю таких транспортних засоб≥в на дорогах загального користуванн¤ (пом'¤кше за п≥дв≥сок, Ђтих≥шийї глушник, б≥льше кл≥ренс ≥ т.д. ). ¬же п≥зн≥ше, коли господар≥ компан≥й побачили всю прибутков≥сть даного б≥знесу, вони серйозно задумалис¤ над можлив≥стю постановки роботи Ђна конвейЇрї. ” √ерман≥њ, наприклад, це з часом виросло у величезну ≥ндустр≥ю. “ам нав≥ть Ї јсоц≥ац≥¤ тюн≥нгових ательЇ. ќтже за великим рахунком можна було б говорити про зародженн¤ тюн≥нга унасл≥док Ђпотугї —Ўј ≥ Ќ≥меччини.

.

ј ¤к у нас?

–ад¤нський —оюз загалом ≥ територ≥ю нашоњ крањни зокрема ≥дењ тюн≥нга теж не об≥йшли стороною. ” 60-≥ роки минулого стол≥тт¤ багато власник≥в особистих авто стали прикрашати в≥кна зав≥сками. Ѕахрома в≥д вимпела переможц¤ соцзмаганн¤ над лобовим склом була моментом рад¤нського тюн≥нга. ѕластиков≥ тюльпани з лампочками, ¤к≥ спалахували разом з фарами-стопами ≥ розм≥щувалис¤ на задньому скл≥ салону авто, у той час, можливо, викликали розчуленн¤ у прекрасноњ половини. ѕом≥тним про¤вом тюн≥нга були так зван≥ Ђчленовозиї. “ам, окр≥м розк≥шних салон≥в ручноњ зб≥рки, виконувалис¤ сусп≥льн≥ доопрацюванн¤ силових агрегат≥в ≥ кузовн≥ зм≥ни.
јдже сер≥йн≥ «≥си, «ими ≥ «≥ли (¤кщо до цих автомоб≥л≥в п≥дходить слово Ђсер≥йн≥ї) грунтовно в≥др≥зн¤лис¤ кузовом в≥д переробок, ¤к≥ були створен≥ дл¤ р≥зних парад≥в (кабр≥олети з р≥зноман≥тним закритим дахом, дл¤ ¤ких нав≥ть спец≥альноњ назви типу кузова не придумали). ѕроте ≥ звичайний люд в цьому план≥ не др≥мав.
ѕочинаючи в≥д аеродинам≥чних обт≥чник≥в на дахах каб≥н далекоб≥йник≥в ≥ товар≥в р≥зного роду кооператив≥в на зор≥ перебудови, ¤к≥ проводили аеродинам≥чн≥ комплекти, кол≥сн≥ ковпаки ≥ грати на св≥тлотехн≥ку, ≥ завершуючи роботами по доведенню Ђдо розумуї силових агрегат≥в ≥ установкою на Ђ¬олз≥ √ј«-21ї коробок передач ≥ силових агрегат≥в в≥д Ђ¬олги √ј«-24ї (до реч≥, поголовне було захопленн¤).

.

—ьогодн≥

«а насл≥дками д≥лер≥в автозавод≥в –ос≥њ, кожен п'¤тий рос≥йський автомоб≥ль в –‘ п≥ддаЇтьс¤ тому або ≥ншому тюн≥нгу. Ќа модерн≥зац≥ю авто украњнц≥ щороку витрачають $15-20 млн. ќб'Їм б≥лоруського ринку небагато скромн≥ший. «а р≥зними оц≥нками учасник≥в ринку, в≥н вар≥юЇтьс¤ в межах в≥д $800 тис. до $2,9 млн. (верхн¤ шкала включаЇ ≥ ринок автозвуку).
«а даними проведеного к≥лька рок≥в тому досл≥дженн¤, 32% м≥нчан у в≥ц≥ в≥д 25 до 35 рок≥в бажали б тюн≥нговать св≥й автомоб≥ль, њх б≥льше всього ц≥кавл¤ть лит≥ диски ≥ тюн≥нг салону. јвтомоб≥л≥ст≥в старше 35 рок≥в, ¤к≥ зац≥кавлен≥ в тюн≥нге, - 13%, њх гущавин≥ привертаЇ зовн≥шн≥й тюн≥нг. ѕроф≥льн≥ компан≥њ останн≥м часом намагаютьс¤ робити ставку на молодих кл≥Їнт≥в - до 25 рок≥в. —аме ц¤ категор≥¤ Ї майбутньою ринку тюн≥нгових послуг.Ќа б≥лоруському ринку тюн≥нгових послуг можна визначити дек≥лька сегмент≥в. ЌайприЇмн≥ше зан¤тт¤ - тюн≥нг зовн≥шнього вигл¤ду ≥ ≥нтер'Їру авто. —ьогодн≥ в ћ≥нську окр≥м великого кол≥чест
ва Ђгаражниковї в цьому напр¤м≥ працюЇ близько 20 компан≥й.ќкремий напр¤м це доведенн¤ Ђдо розумуї двигуна (чип-тюн≥нг). ” представленн≥ багатьох автоаматор≥в тюн≥нг двигуна стоњть не на першому м≥сц≥. “≥льки профес≥йн≥ гонщики в змоз≥ оц≥нити всю красу форсованого мотора. ÷им ц≥кавл¤тьс¤ часто представники оф≥ц≥йних ≥ неоф≥ц≥йних вид≥в автоспорту. јле поки њх одиниц≥.

ƒжерело: f1-car.ru